Home | About | Contact

Інтелект і коефіцієнт розумового розвитку

Original page: http://webspace.ship.edu/cgboer/intelligence.html

Dr. C. George Boeree (Д-р С. Джордж Бурей)

 

Інтелект – це здатність людини (1) набувати знання (тобто навчатись і розуміти), (2) застосовувати знання (вирішувати проблеми) й (3) абстрактно мислити. Це сила інтелекту людини, а отже, і дуже важливий аспект її загального благополуччя. Уже більше століття психологи докладають зусиль, щоб виміряти цю силу.

Коефіцієнт розумового розвитку (IQ) – це бал, який хто-небудь отримує внаслідок складання тесту на інтелектуальні здібності. Спочатку цей коефіцієнт (показник) виражався таким чином: IQ = MA/CA x 100 [MA – розумовий вік, CA – біологічний вік]. Сьогодні бали калібруються відповідно до норм реальних показників населення.

  • Менше 70 [затримка розумового розвитку] – 2,2%
  • 70–80 [граничний стан] – 6,7%
  • 80–90 [низький середній рівень] – 16,1%
  • 90–110 [середній рівень] -- 50%
  • 110–120 [високий середній рівень] – 16,1%
  • 120–30 [дуже високий рівень] – 6,7%
  • Більше 130 [найвищий рівень] – 2,2%

Описова статистика

Щоб усвідомлювати, що таке «коефіцієнт розумового розвитку» (IQ) і дослідження із залученням IQ, потрібно розуміти основи описової статистики:

1. Нормальна крива. Ця крива, яку також називають «дзвоноподібною кривою», є ідеалізованою версією того, що спостерігається в багатьох великих серіях вимірювань: більшість кривих вимірювань спадають посередині, менша частина графіків спадають у точках, віддалених від центру. Отже, більшість людей отримують бал, який наближається до 100 (середній), і набагато менше осіб одержують дуже високу або низьку оцінку.

2. Золота середина. Мається на увазі середньостатистична оцінка. Сума всіх балів IQ, розділена на кількість оцінок, становить середній бал, який спочатку за домовленістю дорівнював 100.

3. Середнє квадратичне відхилення. Середнє квадратичне відхилення відповідає середньому ступеню відхилення балів від середньостатистичної оцінки. У нашому обговоренні ми маємо враховувати, що 1 стандартне відхилення вгору або вниз від середньостатистичної оцінки [85–115] становить 68% усіх балів, 2 стандартне відхилення [70–130] – 95%, а 3 [55–145] – 99,7%

Щоб орієнтуватися в наступному обговоренні, потрібно зрозуміти суть кореляційного аналізу. Кореляція – це дія, яка виконується під час порівняння двох серій вимірювань (кожен із них представляє змінну величину). Вимірявши зріст і вагу всіх респондентів, ви зможете порівняти результати та визначити, чи існує між ними зв’язок -- взаємозв’язок, якщо бажаєте. Звісно, загалом, що вищими ви є, то більша ваша вага. Проте, безумовно, це не ідеальне співвідношення, адже дехто худий, а дехто повний.

Ідеальним є співвідношення +1. Приклад: об’єм води та маса води.

Ідеальним може бути також співвідношення -1. Приклад: об’єм чорнила, що залишилось у принтері та об’єм використаного чорнила.

Кореляція більшості речей дорівнює 0. Приклад: вага людини та бал SAT (тест для вступу до коледжу).

Психологів зазвичай вражає показник співвідношення .3 або більше. .8 або .9 надзвичайно дивує.

Однак кореляція не може визначити причинно-наслідкові зв’язки. Оцінки та бали SAT взаємопов’язані, проте, що від чого залежить? Цікаво те, що виникнення кореляції спричиняє щось інше.


У цьому задіяна генетика чи середовище?

Нижче наведено кілька кореляцій для обмірковування між IQ однієї особи й інших:

батько-дитина

.51

мати-дитина

.55

діти одних батьків

.50

 

 

сім’ї, у яких діти народжені від рідних батьків

прийомні сім’ї

мати-дитина

.41

.09

батько-дитина

.40

.16

дитина-дитина

.35

-.03

 

 

однояйцеві близнюки

різнояйцеві близнюки

відбитки пальців

.97

.46

зріст

.93

.65

IQ (Біне)

.88

.63

IQ (Отіс)

.92

.62

значення слова

.86

.56

вивчення природи

.77

.55

історія та література

.82

.67

орфографія

.87

.73

Read more