Home | About | Contact

Історія виборчого права

Original page: http://www.crmvet.org/info/votehist.htm

 

Два століття боротьби
Брюс Гартфорд (Bruce Hartford)

Передмова

Ця коротка хроніка частково описує історію Америки, а саме випадки пригноблення, переслідування та дискримінації щодо права голосу. У всіх цих ситуаціях постраждалі не були пасивними жертвами – вони, скоріше, давали відсіч усіма можливими засобами.

Аналогічно, значну частину цього зведення представлено у вигляді важливих етапів у розвитку законодавства та правознавства. Проте всі згадані закони та судові справи є безпосереднім результатом народної боротьби та масового політичного тиску. У жодному разі доброзичливі законодавці не прийняли закону про права громадян або великодушні судді не винесли постанови, що забороняє дискримінацію, без примусу з боку Конституції США.

Розповіді про боротьбу за свободу й опір пригнобленню, що стали чинниками зазначених у цій статті важливих змін, могли б скласти (і, фактично, склали) основу для написання книг. Одна веб-сторінка не може вмістити всі подробиці тих боїв, проте надзвичайно важливо пам’ятати, що кожен акт протистояння породив сотні форм опору. І кожна перемога на «шляху до свободи» досягалася кров'ю, потом і слізьми.

Вступ

Рух за громадянські права на Півдні США в 1960-х рр. займався двома основними проблемами: скасування системи сегрегації «Джима Кроу» й отримання права на голосування представниками негроїдної, латиноамериканської, індіанської, азійської й інших етнічних груп Півдня й інших регіонів.

Рух за свободу, проте, виник в 1960-х рр. не спонтанно нізвідки, і водночас він не зник після досягнення цілей. Скоріше, Рух за громадянські права був лише окремим епізодом боротьби за волю людей і громадянські права, яка тривала століттями та досі продовжується. Рух виник як наслідок попередніх подій і переріс у боротьбу, що ведеться сьогодні. Ніщо не ілюструє цю точку зору краще, ніж довготривала боротьба за право голосу.

Основні етапи боротьби за право голосу

Якщо говорити по суті, боротьба за право голосу в Америці протягом минулих двох століть проходила у два етапи. Метою першого етапу було домогтися громадянських прав для темношкірих людей. Із завершенням другого етапу право голосу мали одержати всі громадяни незалежно від статі, економічного становища, раси або національності.

1776 р. Право голосу надається виключно білошкірим чоловікам із майновим статком

26 травня 1776 року Джон Адамс пише Джеймсу Саллівану: «Залежно від цього, сер, небезпечно відкрити настільки плідне джерело протиріч і суперечок, яке буде розворушене спробою змінити виборчий ценз. Цьому не буде кінця-краю. Висуватимуться нові вимоги. Жінки вимагатимуть права голосу. Юнаки віком від 12 до 21 року вважатимуть, що їхнім правам приділяють недостатньо уваги, і всі чоловіки без копійки за душею вимагатимуть рівноправ’я з іншими стосовно всіх державних актів. Спостерігається тенденція змішування та руйнування всіх розмежувань і зниження всіх рангів до єдиного загального рівня».

1776 р. Ебігейль Адамс звертається до Континентального конгресу із проханням підтримати права жінок

Джон Адамс відповідає дружині 14 квітня 1776 р.: «Нам повідомили, що наша боротьба повсюдно «послабила ремені» Уряду. Що діти й учні стали неслухняні, а школи та коледжі пройнялися бунтарством, що індіанці нехтують наглядачами, а негри зухвало поводяться з хазяями. Однак Ваш лист став першим свідченням того, що зростало невдоволення іншого, більш численного та могутнього племені. Це дуже грубий комплімент, проте Ви такі зарозумілі, що я не відмовлюся від своїх слів. Будьте певні, Ми знаємо більше, і не треба принижувати нашу систему домінування чоловічого роду. ... У Нас є лише Імена хазяїв, і радше ніж відступити перед [виборче право для жінок], що би змусило Нас цілком підпорядковуватися деспотизму жінок, сподіваюся, Генерал Вашингтон і всі наші хоробрі герої вступлять у боротьбу».

Read more