Home | About | Contact

Малярія

Original page: http://www.tulane.edu/~wiser/protozoology/notes/malaria.html

Mark F. Wiser (Марк Ф. Уізер)

Малярія була та залишається причиною високого рівня захворюваності та смертності серед населення планети. Хоча цю хворобу викорінено в більшості помірних зон, вона й

Історичні особливості
500 р. до н.е. Гіппократ Клінічні симптоми
1880 р. Лаверан Поширення у кровоносному руслі
1898 р. Росс Перенесення москітами
1948 р. Ґарнгем Печінкова стадія

досі залишається ендемічною на більшості території тропічної та субтропічної зон. Сорок відсотків людства проживає в ендемічних районах. Епідемії спустошують великі регіони, а малярія є серйозною перешкодою на шляху економічного розвитку багатьох країн, що розвиваються. Щороку нараховується приблизно 300–500 мільйонів випадків клінічного захворювання, 1,5–2,7 мільйона з яких завершуються смертю. У деяких ранніх медичних працях Китаю, Ассирії й Індії зустрічається точний опис періодичних спалахів малярійної лихоманки. Здебільшого перший опис (500 р. до н.е., більше 2000 років до визначення паразита (таблиця) клінічних симптомів приписують «батьку медицини» Гіппократу. [Див. також статтю з історії малярії у Вікіпедії.]

Малярію спричиняють найпростіші роду Plasmodium. Plasmodium належать до роду apicomplexa (див. загальний опис apicomplexa) з гетерогенним життєвим циклом, що передбачає участь хребетного хазяїна та членистоногого переносника. Хребетними хазяїнами можуть бути рептилії, птахи, гризуни, мавпи та люди. Як правило, Plasmodium специфічний для певного хазяїна, оскільки кожний вид інфікує тільки обмежений діапазон хазяїнів і переносників. Людей заражають чотири окремі види: P. falciparum, P. vivax, P. ovale та P. malariae. (Див. сторінку про відмінності між видами.) Ці види різняться за будовою, особливостями життєвих циклів і клінічними проявами.

Життєвий цикл

Види Plasmodium людини й інших ссавців передаються анофеліновими комарами. Паразит потрапляє в організм зі слиною під час укусу москіта та спершу проходить цикл мерогонії в печінці, після чого поширюється в еритроцитах. Гаметогонія починається всередині еритроцитів хребетного хазяїна та завершується всередині комара, де відбувається спорогонія. Такий життєвий цикл властивий усім паразитам роду apicomplexa, яким притаманні безстатеве розмноження й утворення інвазивних стадій із типовими апікальними органелами.

Печінкова стадія. Початком зараження людини прийнято вважати потрапляння зі слиною спорозоїтів під час укусу москіта. Через 30–60 хвилин після проникнення в систему кровообігу спорозоїти потрапляють у клітини печінки. Як у всіх представників apicomplexan, проникненню в клітини хазяїна сприяють апікальні органели. Після зараження гепатоцита відбувається безстатеве відтворення паразита. Цю реплікативну стадію часто називають екзоеритроцитарною (або передеритроцитарною) шизогонією. Термін «шизогонія» позначає процес реплікації, за якого паразит проходить кілька етапів поділу ядра без цитоплазматичного поділу, після чого починається відокремлення дочірніх клітин (сегментація) та формується потомство. Потомство, а саме мерозоїти, виділяється у кровоносну систему після розриву гепатоцитів хазяїна. (Див. зображення життєвого циклу.)

У P. vivax і P. ovale певні спорозоїти не відразу проходять стадію безстатевого відтворення, а спочатку переживають «сплячу» фазу, відому як етап гіпнозоїтів. (Проте, виникають питання щодо здатності P. ovale проходити стадію гіпнозоїтів. Див. Richter et al, 2010, Parasitology Research 107:1285.) Цей гіпнозоїт може відновити активність і пережити шизогонію пізніше, що призводить до рецидиву. Відносно малярії рецидив має особливе значення та стосується реактивації інфекції через гіпнозоїти. Термін рецидив використовується для опису ситуації, у якій паразитемія опускається нижче визначуваного рівня, а згодом підвищується до рівня активного захворювання. Цікаво, що штами, виділені з помірних областей, зазвичай мають довший латентний період між первинним зараженням і першим рецидивом, ніж штами з тропічних регіонів із неперервною передачею (рисунок).

Read more