Home | About | Contact

Нервова система, що відповідає за емоції

Original page: http://webspace.ship.edu/cgboer/limbicsystem.html

Dr. C. George Boeree (Д-р С. Джордж Бурей)


Звісно, вираження емоцій передбачає роботу всієї нервової системи. Проте особливо важливу роль відіграють дві частини нервової системи: лімбічна система та вегетативна нервова система.

Лімбічна система

Лімбічна система – це набір складних структур обабіч таламуса, розташований безпосередньо під головним мозком. Вона охоплює гіпоталамус, гіпокамп, мигдалевидне тіло, а також кілька інших прилеглих зон. Виявляється, ця система у значній мірі відповідальна за вираження емоцій та формування спогадів. Нижче зображено розрізаний навпіл мозок; стовбур мозку не пошкоджено. Показано ту частину лімбічної системи, яка знаходиться зліва від таламуса (гіпокамп і мигдалевидне тіло) та під його переднім розділом (гіпоталамус):

Гіпоталамус

Гіпоталамус є невелика частина мозку, розташована під таламусом по обидва боки третього шлуночка. (Шлуночки – це області головного мозку, заповнені спинномозковою рідиною та пов’язані з рідиною у хребті.) Він знаходиться всередині двох ділянок зорового нерва, якраз над (у тісному зв’язку з) гіпофізом.

Гіпоталамус – один із найбільш завантажених розділів мозку, який здебільшого слідкує за гомеостазом. Гомеостаз є процесом повернення чого-небудь до певної «визначеної величини». Він працює як термостат: Коли в кімнаті стає надто холодно, термостат передає цю інформацію до котла та вмикає його. Коли кімната нагрівається, і температура починає перевищувати задану, надходить сигнал – котел вимикається.

Гіпоталамус контролює відчуття голоду, спраги, реакцію на больові подразники, рівень задоволення, сексуальне задоволення, злість і агресивну поведінку тощо. Також він керує функціонуванням автономної нервової системи (див. нижче), тобто несе відповідальність за такі речі, як пульс, кров’яний тиск, дихання та збудження за емоційних обставин.

Гіпоталамус отримує вхідні сигнали з кількох джерел. Від блукаючого нерва він одержує інформацію про кров'яний тиск і здуття кишечника (тобто про рівень заповнення вашого шлунка). Із ретикулярної формації у стовбурі головного мозку надходять дані про температуру шкіри. Зоровий нерв передає відомості про світло й темряву. Особливі нейрони, що вистилають шлуночки, «розповідають» про вміст спинномозкової рідини, включно з токсинами, які спричиняють блювання. З інших частин лімбічної системи і нюхових нервів надходять сигнали, що допомагають регулювати харчування та сексуальність. Окрім того, гіпоталамус має кілька власних рецепторів, які свідчать про іонний баланс і температуру крові.

Одне з нещодавніх відкриттів виявляє існування білка з назвою лептин, який вивільняють клітини жиру внаслідок переїдання. Гіпоталамус, імовірно, відчуває рівень лептину у крові та реагує зниженням апетиту. Здається, у деяких людей відбулася мутація гена, що відповідає за вироблення лептину, і їхнє тіло не може сповістити гіпоталамус про потребу у припиненні прийняття їжі. Однак велика кількість людей із зайвою вагою не мають подібної мутації, отже, потрібно виконати ще багато досліджень!

Гіпоталамус «роздає вказівки» іншим органам тіла двома способами. Перший: за допомогою автономної нервової системи. Це дає змогу гіпоталамусу здійснювати максимальний контроль таких показників, як кров’яний тиск, частота серцевих скорочень, дихання, травлення, пітливість, усі симпатичні та парасимпатичні функції.

Інший спосіб: гіпоталамус застосовує гіпофіз, щоб керувати функціями організму. На нервовому та хімічному рівнях він пов’язаний із гіпофізом, який, у свою чергу, вивільняє у кров (рилізинг-) гормони. Як відомо, гіпофіз є так званою «пітуітарною залозою», а ці гормони надзвичайно важливі для регулювання росту та метаболізму.

Read more