Home | About | Contact

Основи Нового віку (частина друга)

Original page: https://wichm.home.xs4all.nl/newageb.html

 

 

 

 

 

Автор: Майкл Роґґе (Michael Rogge)

Орієнтальне Відродження ХІХ століття

Філософи XVIII ст. були розчаровані станом цивілізації навколо. Стало популярним вихваляти іншу культуру. Однією з них була китайська. Ознаки китайської культури з’являлися на меблях і виробах із порцеляни. В опері та театральних виставах почала прослідковуватися тема Китаю. Дехто навіть ставив учення Конфуція вище, ніж принципи християнства.

Пік захоплення східною культурою припав на епоху Романтизму (1790–1815).
Західні вчені почали вивчати санскрит у XVII ст. Однак до ХІХ століття переклади індійських писань не досягали Заходу.

Першими стали французькі вчені. Окрім санскриту (1785) розшифровувались інші мови: пахлеві в 1793 р., клинопис в 1803 р., ієрогліфи в 1822 р. й авестійська мова в 1832 р. Було вимощено шлях до скарбів у вигляді думок жителів Сходу. Годжсон виявив автентичні буддистські тексти в 1821 р. під час проживання в Непалі. Він дістав 400 томів мовою санскриту та тибетською мовою. В 1826 р. Бюрнуф і Лассен опублікували граматику палі.

Молодий угорець Чома де Кьореш пішов далі та спробував чернецтво в 1850 р. Прінсеп розшифровував написи індійського короля Ашоки в 1834–1837 рр.

Активно відбувалося вивчення ісламу та Далекого Сходу. Представники влади публікували свою літературу семітською, індійською та китайською мовами. Один за одним друкувалися переклади творів письменників доісламського періоду, перських поетів і містиків, а також китайської поезії.

Уперше східна релігійна філософія стала загальнодоступною. Наближався період справжнього Орієнтального Відродження. Філософія та хід думок, що містились у східних письменах, вражали західну культурну еліту до середини ХІХ століття та вплинули на таких філософів і письменників, як Шопенгауер, Гете, Гейне, Ніцше, Шеллі, Емерсон, Бодлер і де Бальзак.

Рівень поваги до східних релігій зріс настільки, що найкращі релігійні роботи вийшли у друці. В 1785 р. Уілкінс опублікував Бгаґавад-ґіта. Потім з’явилися переклади Ріг-веди, Махабхарати, Упанішад, Вішну-Пурани та сутри Лотоса, а також «Вступ до історії індійського буддизму» Бюрнуфа.
Духовний підхід відновлених релігій сприймався як звільнення від домінуючого християнського догматизму. Виникла ідея єдності на тлі всіх релігій.

Спіритизм

На хвилі зміни цінностей деякі духовні рухи отримали нове продовження.
У середині дев’ятнадцятого століття месмеризм досяг максимальної точки свого розвитку. У всій Європі вивчали флюїдизм і сомнамбулізм. Його цілющий метод «тваринного магнетизму» та робота із трансовими станами розглядалися як додатковий доказ того, що розум може керувати матерією. Процес зцілення почав містити духовний компонент.

Деякі з цих ідей знайшли вираження у вченнях рухів Християнська наука та Нова думка.

Ендрю Джексон Девіс (1826–1910), який став згодом відомий як «провидець із Поукіпзі», став одним із засновників сучасного спіритизму у Сполучених Штатах Америки. Як і пізніше Едгар Кейсі він міг точно визначити захворювання пацієнта, поки той перебував у стані «магнетичного сну». Як прихильник месмеризму він розробив власну духовну філософію.

Тимчасом спіритизм отримав новий поштовх. Коли в 1848 р. Карл Маркс розпочав свій «Комуністичний маніфест» словами «Привид блукає Європою», привиди стали сенсацією в Гайдсвіллі (Нью-Йорк, США). Дочки родини Фокс могли спілкуватися з духом померлої людини за допомогою тихого стукоту. Преса потурбувалася про те, щоб ці події перетворилися на новини загальнонаціонального масштабу.

Read more