Home | About | Contact

Основи Нового віку

Original page: https://wichm.home.xs4all.nl/newage3.html

 

Автор: Майкл Роґґе (Michael Rogge)

Рух, відомий як Новий вік, навряд чи можна назвати новітнім! Ця філософія вкорінена в давніх традиціях, що часто засновувалися на містичному досвіді (щоразу за різних обставин).

З точки зору антропології, у «первісних» суспільствах завжди існували чоловіки та жінки, яких звикли наділяти особливими знаннями та силами. Знахарі, або шамани, раптово переживали катарсис або були посвячені та відчували себе зобов’язаними підтримувати контакт із духовним світом общини.

Коли спільноти стали складніші й організованіші, для таких одинаків залишилося мало місця. Суспільство почало адаптуватися до нових умов, люди стали більш свідомі та почали відчувати потребу у формуванні груп, гільдій і спільнот із метою забезпечення стабільного розвитку до найвищого рівня. Підтримка контакту із духовним світом стала завданням інституційно оформленої релігії, яка також надавала визначені відповіді на запитання про загадкові явища та вищі сили.

Люди, які відчували, що володіють особливими силами, ледве могли адаптуватися до обмежень офіційно визнаної релігії. Вони діяли таємно, намагаючися підтримувати зв’язок з однодумцями й учнями, що мали йти їхніми стопами та продовжувати їхню справу.

Традиції езотерики почали передаватися з покоління в покоління в духовних групах, комунах або братствах. Результатом їхньої взаємної відданості став високий рівень досконалості, якщо порівнювати з гільдіями ремісників. У своїх містичних переживаннях вони бачили духовну реальність, яка навряд чи узгоджувалася з догматичними уявленнями церков. Передаючи досвід, вони мали бути надзвичайно обережними, щоб не бути звинуваченими в єресі. Однак інформовані люди розуміли їхнє завуальоване письмо, символічне представлення або навіть жести.
Незважаючи на всі перешкоди й опір, приховані (окультні) духовні традиції досягли незвіданих берегів! Одним із них була Європа, де в різні епохи відроджувалася цікавість до стародавніх традицій.

Інтерес до цих традицій змінювався. Чергуючись із періодами занепаду, часто через культурні та політичні умови, починала зростати потреба у відродженні старих і майже забутих цінностей. Окультні традиції здаються настільки міцно усталеними, що їх не можна придушити. Вони переживають періоди розвитку та згасання, щоразу відроджуючися з новим підходом, адаптованим до віяння відповідного часу.

Відновлений інтерес до цих духовних, релігійних і магічних практик чинив надзвичайний вплив на розум людей. Останнім відтворенням у популяризованій формі був рух Нового віку наприкінці шістдесятих років.
Нижче в кількох розділах подано нарис його витоків:

Давньогрецька містика та філософія

Християнський міф

Гностицизм

Єврейська містика та кабала

Алхімія

Відродження

Масонство

Розенкрейцери

Епоха Просвітництва

Месмеризм і Французька революція

Частина друга:

Орієнтальне Відродження

Спіритизм

Теософія

Учення Крішнамурті

Четвертий шлях

Новий вік – повторне відкриття

Європейські традиції

Давньогрецька містика та філософія/християнство

Період VII–V ст. до н. е. відзначився помітним глобальним зародженням релігійно-філософських способів мислення вражаючої глибини: Лао-цзи та Кун Фу-цзи (Конфуцій) у Китаї, Будда та Магавіра в Індії, Заратустра в Персії, пророки в Палестині та філософи у Греції. Усі ці великі мудреці намагалися вийти за межі старих міфів і забобонів свого часу та представити поглиблений підхід. Формувалося абстрактне містичне бачення світу та сприйняття реальності.

Read more