Home | About | Contact

Парапсихологія та життя після смерті

Original page: https://wichm.home.xs4all.nl/paraps.html

 

Майкл Роґґе (Michael Rogge)

ДОСЛІДЖЕННЯ З ПАРАПСИХОЛОГІЇ

Коли в 1882 р. було засновано Товариство психічних досліджень, великого значення набуло вивчення явищ і ситуацій, пов’язаних із життям людей після смерті. Результати цих досліджень постійно критикували науковці, які були незадоволені навіть тим, що психічне дослідження вважали науковим – зрештою, паранормальні явища взагалі були вигадкою! Вірування продовжувало існувати.

На дослідників Товариства психічних досліджень ця критика вплинула настільки сильно, що, прагнучи домогтися схвалення антагоністів, починали поділяти їхню осудливу думку. Поширена психологічна риса – пригноблені ототожнюють себе з найгіршими характеристиками мучителів.

Академічна спільнота досі заперечує існування надприродних явищ. Під впливом останніх досягнень, які пояснюють певні таємниці, вони дійшли висновку, що згодом наука все пояснить.

Науковці, які б не насмілилися вийти за межі своєї спеціалізації через страх зустріти жорстку критику дійсних членів наукового товариства, у ЗМІ вільно висловлювали свою думку з різних питань в області парапсихологічних досліджень, на яких не розумілися.

Винятком є ті науковці (серед них Нобелівські лауреати), які прагнули об’єктивно вивчити явища, що передбачають продовження життя після смерті протягом майже 150 років.

Як і у всіх інших галузях науки, парапсихологія звузила своє коло досліджень до зон окремих фахівців, практично ніхто не насмілюється висловлювати свою думку із загальних питань.


ЖИТТЯ ПІСЛЯ СМЕРТІ

Немає жодного беззаперечного наукового доказу існування життя людей після смерті, проте на користь цього таки можна знайти переконливі конвергентні аргументи.

Розгляньмо такі:


1. Людська свідомість може існувати незалежно від активності мозку.

Редукціонізм/епіфеноменалізм довго залишались улюбленими поняттями психологів, особливо біхевіористів. Після того, як останні відкриття в генетиці сколихнули суто психологічні принципи, ідею про те, що свідомість є лише результатом активності мозку, знову поставлено під сумнів.

Фахівці з мозкової діяльності, професор Дж. C. Екклз, сер Сиріл Берт, доктор Уайльдер Пенфілд і професор У. Г. Торп висловили свої переконання стосовно того, що мозок – це складніший організм, який реєструє та каналізує свідомість, а не продукує її. «Мозок виконує роль кур’єра, який доставляє повідомлення свідомості», – сказав Екклз. Він поглиблено розглядає це питання під час відомих дебатів із філософом Поппером «Суб’єкт і його мозок».

Доктор філософських наук Девід Дж. Чалмерс пише у виданні «Саєнтифік Америкен» (1997 р.):

Свідомість, суб’єктивний досвід внутрішнього «я», може бути явищем, яке завжди залишатиметься поза межами нейронауки. Немає впевненості навіть у тому, що поглиблене вивчення діяльності та нейронних корелятів мозку може пояснити походження та природу людської самосвідомості.

2. Екстрасенсорні здібності людини

Слід зауважити, що серед передбачуваних у цьому столітті відкриттів прорив у парапсихології не є об’єктом сподівань і навіть не згадується. Однак розвиток «екстравимірних» сил – єдиний спосіб для людства подолати свою ізоляцію у Всесвіті, зумовлену просторовим/часовим бар’єром. Ще не прийшло усвідомлення того, що інших засобів не залишилося. Можна припустити, що прогресивні позаземні цивілізації розвинули саме ці здібності.

Read more