Home | About | Contact

Секреція жовчі та роль жовчних кислот у травленні

Original page: http://www.vivo.colostate.edu/hbooks/pathphys/digestion/liver/bile.html

Richard Bowen (Річард Боуен)

Жовч – це складна рідина, що містить воду, електроліти та ряд органічних молекул (включно з жовчними кислотами, холестерином, фосфоліпідами та білірубіном) і через жовчні шляхи потрапляє в тонкий кишечник. Для всіх видів велике значення мають дві надзвичайно важливі функції жовчі:

  • Жовч містить жовчні кислоти, вкрай необхідні для травлення та засвоєння жирів і жиророзчинних вітамінів у тонкому кишечнику.
  • Багато продуктів життєдіяльності, враховуючи білірубін, виводиться з організму через секрецію в жовч і вихід із калом.

В організмі дорослої людини щодня утворюється 400–800 мл жовчі, а в організмах інших тварин – пропорційно схожі обсяги. Можна вважати, що секреція жовчі нараховує два етапи:

  • Спочатку гепатоцити виділяють жовч у канальці, звідки вона потрапляє в жовчні протоки. Ця печінкова жовч містить велику кількість жовчних кислот, холестерину й інших органічних молекул.
  • Під час руху жовчними протоками жовч збагачується водянистими бікарбонатними виділеннями з епітеліальних клітин протоків.

У видів із жовчним міхуром (людина і більшість домашніх тварин, окрім коней і щурів) у цьому органі відбувається подальша модифікація жовчі. Під час утримання від їжі у жовчному міхурі зберігається та концентрується жовч. Зазвичай у цьому органі концентрація жовчі збільшується у п’ять разів унаслідок поглинання води та незначної кількості електролітів – практично всі органічні молекули зберігаються.

Основний спосіб виведення холестерину з організму – секреція у жовч. Неестерифікований холестерин майже нерозчинний у водних розчинах, однак у жовчному міхурі він розчиняється жовчними кислотами та ліпідами на зразок лецитину. Жовчні камені, більшість із яких складаються переважно з холестерину, виникають у результаті процесів, які дозволяють холестерину осісти з розчину жовчі.

Роль жовчних кислот у перетравлюванні та засвоєнні жиру

Жовчні кислоти є похідним продуктом холестерину, синтезованого в гепатоцитах. Холестерин, що потрапляє до організму як частина раціону або в результаті печінкового синтезу, перетворюється на жовчні холеву та хенодезоксихолеву кислоти, які після об’єднання з амінокислотою (гліцином або таурином) утворюють кон'юговану речовину, що активно секретується в канальці.

Жовчні кислоти – це номінальні речовини з амфіпатичними компонентами, тобто вони містять як гідрофобні (розчинні в ліпідах), так і полярні (гідрофільні) площини. Утворена з холестерину частина жовчної кислоти має одну гідрофобну (з метиловими групами) і одну гідрофільну (з гідроксильними групами) грані; кон'югат амінокислоти полярний і гідрофільний.

Амфіпатичні властивості дозволяють жовчним кислотам виконувати дві важливі функції:

  • Емульгування ліпідних сполук: жовчні кислоти чинять детергентний вплив на частинки жиру в раціоні, що змушує глобули жиру розпадатись або емульгуватись у дрібні мікроскопічні краплі. Емульгація не є травленням сама по собі, але вона важлива, бо значно збільшує площу поверхні жиру, роблячи його доступним для травлення ліпазами,, що не можуть проникнути у краплі ліпідів.
  • Розчинення та перенесення ліпідів у насиченому водою середовищі: жовчні кислоти є носіями ліпідів, здатними розчиняти багато ліпідів завдяки утворенню міцел (таких сполук ліпідів, як жирові кислоти, холестерин і моногліцериди), які залишаються у воді. Жовчні кислоти також необхідні для транспортування та засвоєння жиророзчинних вітамінів.

Роль жовчних кислот у гомеостазі холестерину

За розщеплення холестерину в організмі здебільшого відповідає печінковий синтез. Щодня в організмі людини приблизно 500 мг холестерину перетворюється на жовчні кислоти та виділяється в жовч. Мабуть, цей спосіб виведення надлишкового холестерину важливий для всіх тварин, особливо у випадках споживання холестерину у великому обсязі.

Read more