Home | About | Contact

Сократ, Платон і Арістотель

Original page: http://webspace.ship.edu/cgboer/athenians.html

Dr. C. George Boeree

Д-р C. Джордж Бурей

 


"Недосліджене життя проживати не варто" – Сократ


Афіняни

Коли ми думаємо про стародавню Грецію, то відразу згадуємо Афіни. Кілька філософів, про яких уже йшлося, вважали найуспішнішим моментом своєї кар’єри поширення знань у цьому величному місті.

Однак місто Афіни не завжди було велике. Воно утворилося з кількох сіл на одній із найбідніших сільськогосподарських земель у Греції. Самі лишень ретельно доглянуті оливи та виноград забезпечували стародавні Афіни коштами для існування та підтримували торгівлю.

Прірва між імущими (правлячими аристократичними родинами торговців) і незаможними прошарками суспільства (селянами, які обробляли землю), а також феодальний гніт тих часів зросли настільки, що здавалося, ніби місто і його околиці падуть під цією вагою.

У 594 р. до н.е. лідери середнього класу найняли торговця на ім'я Солон, щоб він очолив місто та відновив мир і благоустрій. Він почав із того, що скасував усі борги та звільнив усіх ув’язнених через заборгованість. Потім він розробив проект конституції, відповідно до якого населення розділялося на чотири прошарки виключно на основі важливості для економіки, коли найвищі верстви отримували найбільшу владу, а найнижчі звільнялися від податків.

Після важкого переходу у 507 р. до н.е. було встановлено перший у світовій історії демократичний лад під керівництвом Клісфена, який проголосив, що всі вільні люди матимуть право голосувати. Це, звичайно, неповноцінна демократія, але не судіть їх надто суворо: рабовласницький лад був законним до 1814 р., коли Мексика стала першою суверенною державою, яка назавжди скасувала рабство. США не звільняли рабів до прийняття 13-ї поправки в 1865 р. Жінкам не дозволялося голосувати, поки Нова Зеландія не надала їм право голосу в 1893 р. У США це сталось із прийняттям 19-ї поправки в 1919 р.

На жаль, приблизно водночас із початком демократичного експерименту велика Перська імперія на сході вирішила розширити свої володіння , по-перше, в бік Іонії, а потім – власне Греції. Проте у 490 р. до н.е. 20000 греків перемогли 100000 перських загонів у Марафоні, на північ від Афін. (Посланець на ім’я Фідіппід пробіг 26 миль (42,195 км) до Афін, щоб передати гарну звістку, ось як виник такий спорт, як марафонський біг!)

У 481 р. перський цар Ксеркс послав армію чисельністю понад два мільйони осіб і флот з 1200 кораблів, щоб знову напасти на Грецію. Війська розорили північ Греції та приготувалися до нападу на Афіни. Вони виявили, що місто пусте. Перський флот, однак, натрапив на грецький у Саламінській протоці. Незважаючи на великі труднощі, греки перемогли. До 479 р. перси були змушені повернутися до Малої Азії.

Якщо поглянути на це як на невеликий уривок з історії, можна зробити такий висновок: ця переможна для Греції подія дозволила їй і надалі підтримувати спосіб мислення, основоположний для наступних двох тисячоліть у Європі та Середземномор'ї.

Протягом періоду, який розглядається в цьому розділі, населення Афін складало 300000 осіб, що перетворювало це місто на одне з найбільших у світі. Приблизно половина цих людей були вільні, третя частина – раби, одна шоста – іноземці (метеки). Вільних дорослих чоловіків, які мали право голосу, нараховувалося близько 50000.


Сократ

Сократ  (470–399) був сином скульптора та повитухи та служив із відзнакою в афінському війську під час зіткнення Афін зі Спартою.  Він одружився, проте виявляв схильність до закохування у вродливих молодих чоловіків, зокрема, він уподобав молодого солдата на ім'я Алківіад.  Судячи з усього, він був невисоким і дебелим, недоглянутим прихильником вина та спілкування.  Його відомий учень Платон називав його «найбільш мудрим, справедливим і найкращим з усіх чоловіків, із якими він коли-небудь був знайомий» (Федон).

Read more