Home | About | Contact

Юліанський і григоріанський календарі

Original page: https://hermetic.ch/cal_stud/cal_art.html

Peter Meyer (Пітер Мейер)

  1. Юліанський календар
  2. Григоріанська реформа
  3. Прийняття григоріанського календаря
  4. Нумерація астрономічного року
  5. Пролептичні юліанський і григоріанський календарі
  6. Варіація у тропічному році
  7. Точність григоріанського та православного календарів
  8. Справжня тривалість тропічного року

1. Юліанський календар

Багатьма європейськими установами ми завдячуємо римлянам (добре це чи погано, хоча вони також мали попередників серед греків, єгиптян і вавилонян). Те ж саме можна сказати про сонячний календар, який зараз широко використовується.

Спочатку римляни нумерували роки ab urbe condita, тобто «із дня заснування міста» (мається на увазі Рим, місто походження великої кількості символів сучасного світу). Якби цей давній календар і досі використовувався, 14 січня 1996 року було б датою Нового 2749 року від заснування міста. (У цій статті дати часто подаються у форматі IS0 8601.)

Після завоювання Єгипту в 48 році до н. е. Юлій Цезар звернувся за порадою щодо календарної реформи до александрійського астронома Созігена (оскільки календар від дня заснування міста, на той час використовуваний римлянами, жодним чином не задовольняв потреби нової імперії, яку Цезар був готовий очолити, як з’ясувалося, ненадовго). Календар, ухвалений Юлієм Цезарем у 709 році від дня заснування міста (наразі ця дата відповідає 46 р. до н. е.), був ідентичний календарю Арістарха Александрійського, датованому 239 р. до н. е., і складався із сонячного року із дванадцяти місяців і 365 діб із додатковою добою, яку містив кожний четвертий рік. Неясно, чого досяг Арістарх зі своїм календарем, однак можна припустити, що до цього було залучено вавилонську науку.

Із чудової статті «Західний календар і календарні реформи» в енциклопедії Британіка ми дізнаємося про те, як Созіген вирішив, що рік, у сучасному світі названий 46 роком до н. е. мав містити два включення. Перше – звичне додавання 23 діб після 23 лютого, а друге (для узгодження календаря з рівноденням) було двома додатковими місяцями між кінцем листопада та початком грудня. Ці включення загалом нараховували 67 діб; рік тривав щонайменше 445 діб, а початок березня 45 р. до н. е. за римським республіканським календарем збігся з датою, яку досі називають 1 січня за юліанським календарем.

За словами Кевіна Тобіна Юлій Цезар хотів призначити початок року на день весняного рівнодення або зимового сонцестояння, однак члени сенату, які традиційно обіймали посади з 1 січня (початку року за римським цивільним календарем), протистояли змінам, і Цезар пішов на політичний компроміс.

Якщо вірити Макробію, спочатку римські хранителі часу неправильно зрозуміли вказівки Цезаря щодо нового календаря та помилково сприймали кожен третій, а не четвертий, рік за високосний. Виникають суперечки щодо того, які саме роки з 43 р. до н. е. до 8 р. н. е. були високосні, проте відтворення подій, узгоджене з наявними доказами, свідчить про те, що кожний третій рік після 43 р. до н. е. (наприклад, 40 р. до н. е., 37 р. до н. е. тощо) був високосним; це тривало до 10 р. до н. е., після чого, згідно з цією гіпотезою, Август Цезар (наступник Юлія Цезаря) скасував високосні роки, відновивши їх у високосному 4 р. н. е.

Інше джерело невизначеності щодо точного на той час датування – змінення Августом тривалості місяців. Відповідно до певних підрахунків, спочатку лютий містив 29 діб у звичайному та 30 у високосному році (на відміну від 28 та 29 діб сьогодні). Він втратив день, коли одного разу п’ятий і шостий місяці за старим римським календарем було перейменовано на честь епонімів на Джуліус і Аугустус відповідно, і серпень почав нараховувати не 30, а 31 добу (як і липень), щоб Августа Цезаря не вважали менш значимим, ніж Юлія Цезаря. Додатковий день для серпня було взято з кінця лютого. Проте, ми досі не можемо бути цілком певні стосовно цих питань, тому всі дати до 4 р. н. е., коли було остаточно закріплено юліанський календар, сумнівні.

Read more